синтетичні високомолекулярні сполуки вікіпедія
Програма курсу «Хімія високомолекулярних сполук» відповідає плану спеціальності «Хімія» (напрям підготовки 0401 «Хімія»). Курс є необхідною основою для конкретної спеціалізації фахівця відповідно до моделі спеціаліста в галузі переробки продуктів споживання, виробництва та використання пакувальних матеріалів, певних фізико-хімічних процесів, що лежать в основі контролю деяких технологій. Курс «Хімія високомолекулярних сполук» розрахований для студентів 4 курсу біологічного факультету спеціальності 6.040101 «Хімія». Мета курсу: сформувати у студентів розуміння про головні напрямки синтезу полім
СИНТЕТИЧНІ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ РЕЧОВИНИ. ПОЛІМЕРИ. ПЛАСТМАСИ. КАУЧУКИ І ГУМА - СИНТЕТИЧНІ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ РЕЧОВИНИ І ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХНІЙ ОСНОВІ - Методичний посібник містить усі розробки уроків хімії для 10 класу відповідно до нової програми. В основу покладена інтегральна технологія навчання. Посібник містить теоретичний і дидактичний матеріал до уроків, розробки перевірочних, контрольних і практичних робіт, а також календарне планування
Високомолекуля́рні сполу́ки (ВМС) — хімічні сполуки, що мають молекулярну масу від декількох тисяч до кількох мільйонів а.о.м. Молекули таких сполук називають макромолекулами. Основну частину ВМС складають полімери — сполуки, побудовані з повторюваних фрагментів (мономерів). Окрім них достатньо велику молекулярну масу мають і деякі речовини неполімерної природи, наприклад, таніни. 3. ВМС мають важливе практичне значення. у процесах життєдіяльності: білки (желатин, крохмаль), нуклеїнові кислоти та інші
До високомолекулярних речовин (ВМР) відносять сполуки з молекулярною масою 104-106 і вище. Високомолекулчрні речовини мають важлмве значення у різних галузях науки і техніки. Особливо велика їх роль у процесах життєдіяльності. До високомолекулярних сполук належать білки (казеїн, желатин, крохмаль та ін.), які складають основу харчування, нуклеїнові кислоти і інші біополімери. До них належать синтетичні каучуки (полібутадієн, поліхлоропрен та ін.) і різні синтетичні полімери (поліетилен, полівінілхлорид, поліаміди і т. д.). Органічні BMP за складом головного ланцюга макромолекул розділяють на такі три групи: 1. Карболанцюгові BMP, основні полімерні ланцюги яких побудовані виключно з атомів вуглецю.
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі. Полімерами називають речовини, які складаються з великої кількості повторюваних фрагментів. Полімери дуже поширені серед органічних речовин, хоча трапляються і неорганічні полімери. Оскільки полімери складаються з великої кількості фрагментів, вони мають дуже високі молекулярні маси. Тому інша назва полімерів — високомолекулярні сполуки. Полімери бувають природні й синтетичні. До природних полімерів відносять білки, нуклеїнові кислоти і полісахариди. Синтетичні полімери — це продукти хімічної промисловості, багато з яких
До високомолекулярних речовин (ВМР) відносять сполуки з молекулярною масою 104-106 і вище. Високомолекулчрні речовини мають важлмве значення у різних галузях науки і техніки. Особливо велика їх роль у процесах життєдіяльності. До високомолекулярних сполук належать білки (казеїн, желатин, крохмаль та ін.), які складають основу харчування, нуклеїнові кислоти і інші біополімери. До них належать синтетичні каучуки (полібутадієн, поліхлоропрен та ін.) і різні синтетичні полімери (поліетилен, полівінілхлорид, поліаміди і т. д.). Органічні BMP за складом головного ланцюга макромолекул розділяють на такі три групи: 1. Карболанцюгові BMP, основні полімерні ланцюги яких побудовані виключно з атомів вуглецю.
Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання. До найбільш важливих природних високомолекулярних сполук відносяться білки, що є головною складовою частиною всіх речовин тваринного походження. Вони містяться також в рослинах, особливо в зернах пшениці, насінні бобових. Молекули білків побудовані із залишків різних амінокислот, з’єднаних пептидними зв’язками, але в якому порядку ці амінокислоти зв’язані одна з одною, для багатьох білків невідомо.
Такі речовини називають синтетичними високомолекулярними сполуками. Завдання теми: дізнатися про будову і класифікацію синтетичних високомолекулярних сполук; з'ясувати властивості цих сполук. Скорочена назва високомолекулярних сполук — ВМС. Синтетичні високомолекулярні сполуки становлять основу пластмас, волокон, гуми. За деякими властивостями ці матеріали переважають традиційні — дерево, кераміку, скло, металічні сплави. Кожний із нас використовує синтетичні матеріали в повсякденному житті. Будова полімерів. На прикладі поліетилену розглянемо будову полімерів: —СН2—СН2—СН2—СН2—СН2—СН2
3 перетворення полімерів (дія низькомолекулярних сполук, взаємодія макромолекул, нагрівання, опромінення, механічний вплив тощо) реакції, що відбуваються без зміни ступеня полімеризації (полімераналогічні перетворення) реакції, що призводять до збільшення ступеня полімеризації (структурування, блок- та щеплена кополімеризації) реакції, що відбуваються зі зменшенням ступеня полімеризації (деструкція, деполімеризація)Типи реакцій полімерів. Вулканізують суміш каучуку з іншими речовинами, зокрема з наповнювачами, пом’якшувачами, антиоксидантами тощо, які забезпечують необхідні властивості вулканізату. 13 Тверднення смол • У більшості випадків відбувається при зшиванні
Синтетичні високомолекулярні органічні сполуки Цілі: закріпити знання. Цілі: закріпити знання про синтетичні високомолекулярні сполуки на прикладі пластмас, штучних і синтетичних волокон, синтетичних каучуків; формувати вміння описувати властивості, розв’язувати розрахункові задачі. Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер. Тип уроку: З(РДН).
Лекція 6. Високомолекулярні сполуки. План. 1. Властивості високомолекулярних полімерів. 2. Високомолекулярні електроліти - білки. 3. Ізоелектрична крапка білку. 1. Високомолекулярними називаються речовини (ВМС), молекулярна маса яких сягає від 100000 до декількох мільйонів. Температура кипіння таких речовин вище ніж температура їх розкладання , тому вони існують як правило в рідкому чи твердому стані. Розрізняють природні ВМС (неорганічні : алмаз, глини, слюда; органічні - білки, поліцукри, вовна) та штучні (різні волокна, тканини, пластмаси та ін). Методи одержання штучних ВМС основані на так
За походженням полімери поділяються на: природні або натуральні, до яких відноситься велика група (білки, крохмаль, целюлоза, натуральний каучук, природний графіт та ін.). синтетичні утворені синтезом з низькомолекулярних речовин мономерів (поліетилен з етилену, полістирол із стиролу). Це ведуча група, тому що синтез дозволяє цілеспрямовано регулювати склад і властивості. штучні утворюються з природних полімерів шляхом їхньої хімічної модифікації (наприклад, при взаємодії целюлози з азотною кислотою утворюється нітроцелюлоза).
Комментарии
Отправить комментарий